Види патології суглобів
Патологія опорно-рухового апарату ділиться на кілька видів. Дегенеративно-дистрофічні процеси в хрящовій тканині, зв'язковий апарат і прилеглих ділянках кістки називаються артрозом.
Захворювання частіше зустрічається у літніх людей, проте в останнє десятиліття хвороба «помолодшала», що обумовлює її поява у пацієнтів після 35-ти років. Патологічний процес носить повільне прогресуюче протягом, викликаючи стоншування і руйнування хряща. В результаті суглобові поверхні кісток труться одна об одну, хрумтять, завдаючи біль різної інтенсивності.
На початку патології больовий синдром з'являється після інтенсивного фізичного навантаження. У міру наростання дефекту хрящової тканини і навколосуглобових анатомічних структур формується скутість рухів і виникають болі в стані спокою. При несвоєчасній діагностиці та терапії хвороби суглоб повністю руйнується, деформується, що призводить до стійкої інвалідності.
Запальна патологія суглобів називається артритом. Захворювання зустрічається в будь-якому віці у дітей і дорослих і характеризується такими, що виходять на перший план ознаками запалення: почервоніння шкіри, набряком, підвищенням місцевої температури. Хвороба зазвичай починається гостро при попаданні інфекції з ран, розташованих в області суглоба, при занесенні патогенних мікроорганізмів з потоком крові з вогнищ інфекцій у внутрішніх органах.
Виділяють реактивний артрит, який розвивається внаслідок аутоімунної реакції організму, що супроводжується виробленням антитіл до власної сполучної тканини. Часто патологічний процес носить системний характер, при якому вражається не тільки опорно-руховий апарат, а й життєво важливі органи. До таких захворювань відноситься хвороба Бехтєрєва, ревматичний артрит, системні васкуліти і склеродермія. Велику групу запальних захворювань суглобів, які в міру прогресування призводять до дистрофічних уражень хряща і кісткової тканини, займає ревматоїдний артрит.
Фахівці з лікування суглобів
Відвідуючи реєстратуру районної поліклініки, слід визначитися, до якого лікаря потрапити на прийом. Зазвичай при першому зверненні хворого реєстратор надсилає до терапевта, який обслуговує район проживання пацієнта. Після первинного обстеження лікар ставить попередній діагноз і виписує направлення до вузького спеціаліста або в цьому лікувальному закладі, або в інший медичний центр. Однак при первинному зверненні можна відразу потрапити на прийом до лікаря, який лікує суглоби.
ревматолог
Лікар, який займається консервативною терапією опорно-рухового апарату, називається ревматологом. Зазвичай у великих районних поліклініках завжди є штатні вузькі фахівці або доктора з обласних лікарень, які консультують пацієнтів в певні приймальні дні. При перших симптомах запальних або дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів необхідно звертатися до ревматолога.
Ревматолог займається консервативними методами лікування патології суглобів
Лікар збере анамнез (історію) захворювань, проведе огляд уражених суглобів і фізичне обстеження (вислухає дихання, серцеву діяльність, промацає живіт). Після первинного огляду випише направлення на лабораторну і інструментальну діагностику. Обов'язковою для дослідження вважається загальний аналіз крові і сечі, потім може бути призначено біохімічне обстеження зазначених біологічних рідин. У міру отримання результатів аналізів, рекомендують ревмопроби, серологічні та імунологічні лабораторні обстеження.
При болях суглобів ніг і рук ревматолог призначає інструментальні методи діагностики. До них відноситься рентгенографія, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія, ультразвукове дослідження уражених зчленувань. Додатково призначають денситометрію, яка полягає у визначенні розрядження кісткової тканини внаслідок остеопорозу. На підставі результатів діагностики доктор становить курс терапії і вирішує питання про госпіталізацію хворого в ревматологічне відділення.
Для лікування захворювань суглобів призначають нестероїдні протизапальні засоби, гормональні препарати, в тому числі для введення в суглобову порожнину. Також застосовують антибіотики при виникненні інфекції, хондропротектори для відновлення структури хряща. Терапія патології може зажадати підключення в лікувальний процес інших фахівців, які лікують суглоби, таких як фізіотерапевт, масажист, мануальний терапевт, інструктор з лікувальної фізкультури, артроскопіст.
Травматолог-ортопед
У разі далеко зайшов патологічного процесу або неефективності консервативної терапії слід звертатися до травматолога-ортопеда, який займається оперативними методиками лікування суглобів. Зазвичай на останніх стадіях хвороби суглоб частково або повністю зруйновано, деформований, що викликає обмеження рухів або повне знерухомлення ураженого зчленування. При цьому суглоби болять не тільки при русі, але і в спокої, від чого порушується повноцінний сон.
Травматолог-ортопед проводить хірургічне лікування при запущених випадках хвороби суглобів
Травматолог або хірург ортопедичної спеціалізації готує хворого до планового хірургічного втручання і проводить операції на уражених зчленуваннях, які діляться на кілька видів:
- Органозберігаючі (артротомія, артропластика, резекція суглоба, артродез) втручання. Мета таких заходів полягає в максимальному збереженні власних тканин пацієнта і відновлення функції суглоба, в усуненні больових відчуттів, нормалізації рухливості кінцівки.
- Ендопротезування. Проводиться на останніх стадіях артрозу, коли важливі компоненти суглоба повністю зруйновані. Терапія полягає в постановці протеза для відновлення нормальної рухової функції.
Найбільш часто протезування піддаються тазостегнові і колінні суглоби, що допомагає пацієнтам повернутися до повсякденного життя, відновити працездатність і уникнути важкої інвалідності.
Для лікування хвороб опорно-рухового апарату сучасна медицина має багатий арсенал вузьких фахівців, новаторських методів діагностики і засобів консервативної терапії, ефективних методик оперативного втручання та протезування. Для збереження повноцінної рухової активності і високої якості життя необхідно звертатися за допомогою до лікувальної установи при перших симптомах захворювання суглобів. Своєчасна медична допомога значно покращує прогноз патологічного процесу запального або дегенеративного характеру, допомагає уникнути інвалідності.