Хламідіоз в дитячому віці є небезпечну венеричну інфекцію, розвиток якої провокують хламідії. Хламідії відносяться до числа внутрішньоклітинних паразитів, тому клінічна картина хвороби може протікати без яскраво вираженої симптоматики.
У дитини хламідіоз найбільш часто протікає в наступних формах:
Також хламідіоз в дитячому віці може ховатися за клінічними проявами кишкових патологій.
Як передається хламідіоз?
Незважаючи на те що хламідіоз прийнято вважати венеричним захворюванням, існують й інші шляхи передачі. Шляхи передачі даного захворювання залежать від виду збудника. На сьогоднішній день налічують 6 видів внутрішньоклітинних паразитів.
Розрізняють такі шляхи передачі хламідіозу у дитини:
- Chlamydia Pneumoniae. Для даного виду хламідії характерний повітряно-крапельний шлях передачі.
- Chlamydophila felis. Заразитися допомогою хламідії даного виду збудника можна контактно-побутовим шляхом від хворих кішок. Зазвичай діти заражаються під час гри з кішкою, хворий ринітом чи кон'юнктивітом хламидийного походження. Також можливе зараження при обробці очей кішки.
- Chlamydia psittaci. Найбільш часто передається повітряно-крапельним шляхом або через пил. Джерелом хламідій виступають птиці.
- Chlamydophila abortus. Сприяє зараженню тривалий контакт з хворими тваринами.
- Chlamydophila caviae. Джерелом зараження даним видом хламідії виступають різні види тварин.
- Chlamydia trachomatis і Chlamydia pneumoniaе. Джерелом зараження виступають хворі люди. Для дітей властиво зараження контактно-побутовим (через використання предметів побуту, іграшок, одягу і т. Д.).
Особливістю зараження в дитячому віці є можливість інфікування хламідіями через плаценту, контактним (інтранатально) і аспіраційних шляхом (заковтування навколоплідних вод) при проходженні через родові шляхи.
Симптоми хламідіозу у дітей
Вельми часто хламідіоз у дитини протікає безсимптомно або зі слабо вираженою клінічною картиною. Можлива хронізації процесу при мінімальних клінічних проявах захворювання.
Симптоми хламідіозу залежать від форми захворювання і від виду збудника. Класифікуючи хламідіоз, в залежності від локалізації патологічного процесу, розрізняють різні симптоми.
З боку шлунково-кишкового тракту:
- Гастрит (запалення шлунка).
- Ентерит (запалення тонкої кишки).
- Прояви диспепсії (нудота, блювота, зміна консистенції стільця).
З боку сечостатевої системи:
- Уретрит у хлопчиків (запалення сечовипускального каналу).
- Вульвит у дівчаток (запалення статевих губ).
- Специфічний хламідійний кон'юнктивіт (запалення слизової оболонки очей).
- Поразка рогівки.
- Рясну сльозотечу.
З боку дихальної системи:
Хламідіоз у дитини може ховатися за клінічними симптомами отиту, синдрому Рейтера (поєднання ураження суглобів, органів сечостатевої системи і кон'юнктиви очей), а також періодичними перепадами температури тіла.
Діагностика хламідіозу у дітей
Діагностика хламідіозу грунтується на ретельному вивченні скарг дитини, а також об'єктивному огляді. Також важливо провести диференційну діагностику між атиповими формами таких захворювань, як опісторхоз і глисти у дитини. Але найбільш значущим є проведення лабораторної діагностики даного захворювання.
Для підтвердження хламідіозу у дитини слід провести наступні лабораторні дослідження:
- Виділення штаму хламідій на спеціально підготовленому середовищі. Найбільш часто респонденти користуються послугами та інформативною є середовище HeLa.
- Серологічний метод дозволяє виявити специфічні антитіла до хламідій в крові.
- Імуноферментний аналіз (ІФА). Перевагою даного методу є можливість визначення стадії протікання захворювання (гостра або хронічна).
- Пряма (з моноклональними антитілами) і непряма реакція імунофлюоресценції. Методика прямої імунофлюоресценції дозволяє виявити хламідійні включення, які в ході реакції набувають жовто-зелене свічення. Метод непрямого виявлення грунтується на визначенні специфічних антитіл до хламідії.
- Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Даний метод має 100% достовірністю і високим ступенем чутливості, тому для дослідження потрібна невелика кількість матеріалу.
- Лігазная ланцюгова реакція (ЛЦР). ЛЦР дозволяє виявити хламідії в сечі при урогенітальної формі захворювання. Найбільш часто дану методику використовують у пацієнтів із захворюваннями крові.
- ДНК-діагностика. Для даної методики характерна висока чутливість, але в зв'язку з його низькою доступністю його застосовують переважно в наукових цілях.
Лікування хламідіозу у дітей
Лікування даної патології в дитячому віці досить тривалий. Це обумовлено внутрішньоклітинним способом паразитування хламідій. У курс лікування входять антибактеріальні, загальнозміцнюючі і дезінфекційні лікарські засоби. Даний курс лікування використовують при всіх формах захворювання.
Також в схему комплексного лікування входять:
- Полівітамінні комплекси.
- Пробітікі.
Вибір тактики лікування також залежить від форми захворювання. При респіраторної формі захворювання в основний курс лікування слід включити:
Перед застосуванням антибіотиків для лікування хламідіозу слід здати посів на флору з визначенням чутливості до антибіотиків
- Фізіотерапевтичні процедури.
- Масаж.
- Прийом відхаркувальних препаратів.
- Лікувальну фізкультуру (дихальна гімнастика).
Для лікування кон'юктівіта на додаток до основного курсу використовують:
- Закапування антибактеріальних очних крапель (розчини Офлоксацину і ципрофлоксацину).
- Накладення мазевих аплікацій на повіки (тетрациклінова і ерітроміціновая мазі).
- Закапування крапель з протизапальним ефектом (розчин Індометацину, дексаметазону).
Профілактика хламідіозу у дітей
Профілактика хламідіозу в дитячому віці включає в себе:
- Підвищення імунних сил організму.
- Дотримання правил особистої гігієни (своєчасна зміна нижньої білизни, підмивання дитини з милом без вмісту хлорвмісних антисептиків).
- Уникати контакту з зараженими хламідіозом людьми і тваринами.
- Своєчасно проходити огляд у лікаря.
- Для профілактики розвитку вродженого хламідіозу рекомендується до настання вагітності вилікувати хламідіоз у жінок.
Порада: при обробці очей кішці, хворий хламідіозом, слід обов'язково надягати рукавички. Також необхідно мити руки після контакту з домашнім вихованцем або збирання її туалету.
Таким чином, хламідіоз у дітей не завжди вражає сечостатеву систему, а в зв'язку з поразкою інших органів і систем досить складно провести диференціальну діагностику даного захворювання. Особливістю лікування хламідіозу є тривала терапія, в ході якої можливе вироблення резистентності (стійкості) хламідій до призначуваних лікарських засобів, тому для контролю якості лікування показано періодичне визначення чутливості хламідій антибактеріальним лікарських засобів.