Легенева емболія - це ускладнення, яке часто створює серйозну загрозу для життя. Інфаркт легені є наслідком блокування просвіту легеневої артерії. Цей стан проявляється раптовим нападом задухи, дихання стає поверхневим і швидким.
Іноді виникає тупий біль за грудиною і сильне занепокоєння. Також може з'являтися лихоманка і кашель. Симптоми інфаркту легкого досить схожі на симптоми інфаркту міокарда.
Причини легеневої емболії та інфаркту легкого
Тканина легенів під.
легенева емболія утворюється, коли відбувається різке перекриття протоки легеневої артерії або її гілки. Легенева артерія, яка ділиться на ліву і праву, забезпечує доставку венозної крові з правого шлуночка серця в легені, де кров виділяє непотрібні гази і насичується киснем. Закупорка в легеневій артерії, як правило, є наслідком тромбозу глибоких вен. в основному, нижніх кінцівок. Щоб утворився затор, тромб повинен відокремитися від стінок вен і з током крові перемістити в праву частину серця, а потім в легеневу артерію. Якщо в ході тромбозу глибоких вен виникає легенева емболія, то говорять про венозної тромбоемболії.
Емболія легенів є причиною близько 7% смертей в лікарнях Сполучених Штатів. Смертність від цієї хвороби досягає 30%.
Підвищений ризик виникнення закупорки легеневої артерії виникає у людей, які мають схильність до утворення згустків крові в судинах, тобто у тих, які:
- довго лежать в ліжку: це дуже суттєвий фактор ризику тромбозу глибоких вен і легеневої емболії, тому лікарі завжди намагаються якомога швидше піднімати на ноги пацієнтів після операції,
- страждають від недостатності серцевого м'яза або хвороби крові, що полегшує процес згортання,
- страждають ожирінням,
- пройшли серйозні хірургічні операції, особливо в області нижніх кінцівок і черевної порожнини,
- хворіють злоякісним раком,
- мають загальне зараження,
- перенесли останнім часом важку травму, особливо поліорганну або перелом таза, найближчої частини стегнової кістки та інших довгих кісток нижніх кінцівок, пошкодження спинного мозку пов'язане з паралічем нижніх кінцівок і тривалої нерухомістю,
- мають підвищену схильність до утворення тромбів, вроджену чи набуту,
- хворіють хворобою Крона або неспецифічним виразковим колітом,
- мають випадки легеневої емболії в сімейної історії,
- мають варикозне розширення вен нижніх кінцівок (саме варикозне розширення вен не є фактором ризику, але воно посилює вплив інших факторів ризику тромбозу).
Крім того, ризик зростає, якщо ці фактори виникають у людини у віці старше 40 років. Крім того, особливу групу ризику становлять вагітні та жінки в післяпологовий період. Збільшення згортання крові може виникнути також у осіб, що приймають ліки, а також гормональні методи контрацепції (особливо в поєднанні з курінням). Ризик зростає при використанні гормональної замісної терапії (таблетки) або прийомі селективних модуляторів естрогенових рецепторів, наприклад, тамоксифен, ралоксифен.
До недавнього часу легеневу емболію ділили на масивну, субмассівную і немасивна. З деяких пір функціонує нова і поліпшена класифікація цього захворювання. Тепер емболію класифікують, як захворювання високого ризику (ризик смерті оцінюється вище 15%) і невисокого ризику. В рамках емболії невисокого ризику виділяють стану проміжного ризику, коли загроза смерті становить 3-15%, і легеневу емболію низького ризику з вірогідністю смерті нижче 1%.
Крім тромбів, викликати закупорку легеневої артерії можуть також:
- навколоплідні води (наприклад, після передчасної відшарування плаценти),
- повітря (наприклад, при введенні катетера в вену або його видаленні),
- жирова тканина (наприклад, після перелому довгої кістки),
- пухлинні маси (наприклад, при раку нирки або раку шлунка),
- чужорідне тіло (наприклад, матеріал, що використовується для емболізації судин).
Симптоми і діагностика легеневої емболії та інфаркту легкого
Легенева емболія проявляється, як правило, через раптовий сильний біль у грудях (приблизно у половини хворих), з'являється задишка (більш ніж 80% пацієнтів), прискорення дихання (у 60% пацієнтів). Крім того, іноді виникають проблеми з свідомістю або навіть непритомність (короткочасна втрата свідомості). Частина пацієнтів відчуває прискорення ритму серця (вище 100 ударів у хвилину). У більш важких випадках, коли забита велика гілка артерії, може відбутися падіння артеріального тиску (гіпотонія) і навіть шок. Іноді спостерігається кашель (досить сухий при емоболіі і з кров'яними виділеннями при інфарктілегені ). Крім того, в ході легеневої емболії може виникати лихоманка, кровохаркання (у 7%), пітливість, відчуття страху. При таких ознаках необхідно якомога швидше викликати швидку допомогу.
Іноді діагностувати емболію досить важко, так як симптоми, перераховані вище, з'являються також і при інших захворюваннях, таких як запалення легенів або інфаркт. Симптоми також можуть бути слабо вираженими і це вводить в оману. Тим часом легенева емболія є станом, що загрожують життю і вимагає строго стаціонарного лікування. Багато людей, у яких відбувається закупорка легеневої артерії, вмирають. У тих випадках, коли не доходить до смерті, збільшується ризик повторної емболії, такі люди повинні бути постійно під контролем лікаря.
Якщо клінічні прояви вказують на легеневу емболію, також рекомендується виконати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок. Якщо в цьому дослідженні виявляють наявність тромбів у венозній системі нижніх кінцівок, це майже на 100% підтверджує діагноз.
Легеневу емболію завжди необхідно відрізняти, перш за все, від:
- захворювань легенів, тобто астма. хронічна обструктивна хвороба легень (загострення), плевральний пневмоторакс, запалення легенів і плеври, синдром гострої дихальної недостатності,
- захворювань серцево-судинної системи, таких як інфаркт міокарда, серцева недостатність,
- невралгії міжреберних нервів.
Поставити діагноз легенева емболія іноді дуже складно. Щоб допомогти лікарям був створений тест Wellsa. Він представлений нижче. За затвердження кожного із зазначених захворювань нараховується певна кількість балів:
- Перенесене в минулому запалення глибоких вен або емболія легень (1,5 бала).
- Нещодавно проведена хірургічна операція або іммобілізація (1,5 бала).
- Злоякісна пухлина (1 бал).
- Кровохаркання (1 бал).
- Серцебиття вище 100 уд / хв (1,5 бала).
- Симптоми запалення глибоких вен (3 бали).
- Імовірність інших діагнозів нижче, ніж легенева емболія (3 бали).
- 0-1: клінічна легенева емболія малоймовірна,
- 2-6: проміжна ймовірність клінічної легеневої емболії,
- вище або дорівнює 7: висока ймовірність клінічної легеневої емболії.
Лікування легеневої емболії
Метод лікування легеневої емболії залежить від ступеня тяжкості захворювання. У найважчих випадках, пов'язаних з великим ризиком смерті, застосовується тромболітична терапія або лікування препаратами, які активують розчинення тромбів крові. Це так звані активатори плазміногену. Найчастіше використовується альтеплаза або стрептокиназа. Ці препарати вводять внутрішньовенно під час гострої фази захворювання. Після їх введення додають, як правило, гепарин, тобто речовина запобігає згортання крові. Після стабілізації стану пацієнта, дають ще один тип препарату - аценокумарол. Цей препарат діє через уповільнення виробництва факторів згортання в печінці. Це призводить до зниження. Цей препарат застосовується потім постійно, іноді до кінця життя. У менш важких випадках емболії, на першому етапі досить лікування гепарином, без тромболітичні препаратів, застосування яких пов'язане з ризиком серйозних ускладнень (внутрішньочерепні кровотечі у 3%).
Крім того, в лікуванні легеневої емболії іноді застосовуються інвазивні методи: емболектомія або установка фільтра в головній нижній вені. Емболектомія полягає в -фізіческом- видаленні тромбів з легеневих артерій. Ця процедура застосовується тільки в тих випадках, коли легенева емболія дуже важка і існують протипоказання до класичної терапії, наприклад, кровотечі з внутрішніх органів або перенесені в минулому внутрішньочерепні кровотечі. Емболектомію виконують також і в тому випадку, коли проведення тромболітичної терапії виявилося неефективним. Щоб можна було провести емболектомію, потрібне використання систем штучного кровообігу. Але, так як ця процедура обтяжлива для організму, на неї вирішуються в крайніх випадках.
Фільтр вставляють в головну нижню вену з метою блокувати прохід емболіческого матеріалу від нижніх кінцівок до серця і легенів. Використовується у хворих з підтвердженим тромбозом глибоких вен нижніх кінцівок, у яких неможливо застосувати тромболізис, тому що є критичні протипоказання, або тромболітична терапія є неефективною.
Ускладнення легеневої емболії: інфаркт легкого
Коли справа доходить до закупорки гілок легеневої артерії, може виникнути інфаркт легенів. Це ускладнення стосується 10-15% хворих на легеневу емболію. Інфаркт легені відбувається при перекритті малих серцево-легеневих судин (діаметром менше 3 мм) і при наявності супутніх додаткових факторів (про що нижче). Інфаркт легені - це вогнище некрозу в легеневої тканини, що виникає внаслідок недостатнього надходження кисню до даної -местності- - аналогічно інфаркту міокарда.
Це рідкісне ускладнення легеневої емболії, тому що легкі васкуляризовані через дві системи - мале коло кровообігу і гілки бронхіальної артерії. Коли одна з систем, що доставляють кисень, підводить, друга, по крайней мере, частково компенсує зниження доставки кисню. На практиці, інфаркт легені зазвичай виникає у літніх людей, які страждають, крім того, від недостатності лівого шлуночка, а також у тих, чиї легені вже страждають якоюсь хворобою: рак, ателектаз, пневмоторакс, запалення.
Якщо легенева емболія ускладнюється інфарктом легень, симптоми останнього з'являються протягом кількох годин. Це сильний біль у грудях (особливо під час вдиху) і кашель, нерідко-з кров'яними виділеннями. Іноді приєднується лихоманка. Зона некрозу, як правило, розташовується на периферії легенів, в основному, в межах нижньої лівої чи правої частки. Більш ніж у половині випадків їх більше, ніж один.
Лікування інфаркту легкого полягає насамперед в усуненні легеневої емболії. Необхідна подача кисню і запобігання зараженню відмерлих тканин.
Варто пам'ятати про інші можливі причини виникнення інфаркту легкого, таких як:
- серповидно-клітинна анемія,
- запальні захворювання судин,
- інфекції в рамках судин,
- затор, викликаний раковими клітинами, які могли потрапити в судини.
Симптоми інфаркту легкого можуть нагадувати серцевий напад. У будь-якому випадку, їх не слід недооцінювати.