Не всім вдається без втрат чинити опір цьому натиску. А багато хто ще й не надають значення тих сигналів, які подає організм в разі перенапруги і перевтоми. Більшість не сприймає всерйоз перші симптоми, не приймає вчасно профілактичних заходів і семимильними кроками рухається до наступної стадії - неврозу.
А серед численних неврозів одним з найпоширеніших, є невроз нав'язливих станів. нав'язливі стани бувають найрізноманітніші. Це можуть бути нав'язливі руху і нервові тики. або нав'язливі страхи і навіть думки. Ви, напевно, хоч раз відчували на собі, як смикається повіку при зоровому перевтомі, або сіпається рука при фізичному або психічному перевантаженні. Навряд чи ви відчували себе комфортно в подібному стані. Описані вище випадки - це яскраве свідчення прояви неврозу нав'язливих рухів, одного з широко поширених видів серед неврозів нав'язливих станів. Саме про них ми і поговоримо нижче.
Від придбання неврозу нав'язливого руху не застрахований ніхто. Його може викликати як гострий бурхливий конфлікт, різкий переляк, так і необхідність виконувати нецікаву роботу або будь-яке інше примус до діяльності викликає негативні емоції.
Відомі випадки, коли поштовхом до придбання неврозу була відправка дитини в літній табір. Викликати нав'язливі руху також може підвищена тривожність або агресивність, страхи і депресії. Трапляється, що головний внесок в розвиток хвороби вносить фізична перевтома, наприклад, виникає очної тик. Деякі люди набувають невроз від одного сильного стресу, інші хворіють в результаті досить тривалого хронічного впливу.
Подолання неврозу нав'язливих рухів
Але навіть точна діагностика не дає гарантії лікування від неврозу нав'язливих рухів. Багато лікарів лінуються або не володіють належною кваліфікацією для визначення причин хвороби. Замість цього вони виписують різні заспокійливі медикаменти, які знімають зовнішні симптоми, але саму проблему не вирішують. Тому перед початком прийому ліків корисно проконсультуватися з іншим фахівцем про правильність призначеного лікування або ж звертатися тільки до добре зарекомендували себе медикам.
Приклад неврозу нав'язливих рухів
Для більшої наочності проілюструємо вищесказане прикладом. Припустимо, у людини розболілася нога, і він вирішує приймати знеболюючі ліки. Біль зникає, і людина повертається до колишнього способу життя. Але через якийсь час нога знову дає про себе знати. Навчений колишнім досвідом, хворий хапається за заповітну таблетку і, о диво, біль зникає! Правда, ненадовго. Життя від таблетки до таблетки з часом приїдається навіть самому терплячому людині і тут на нашого героя знаходить осяяння - відвідати лікарню для з'ясування причин своєї напасті. І тільки фахівець після ретельного обстеження винесе остаточний вердикт - чи був це банальний забій або щось більш серйозне і вимагає тривалого лікування. І, ймовірно, лікар розповість пацієнтові про неефективність колишнього способу лікування і тих ускладненнях, які можуть підстерігати в результаті подібного «лікування».
Все сказане вище повною мірою відноситься і до пацієнта з неврозом нав'язливих рухів. При лікуванні тільки ліками він має всі шанси пройти той же шлях, що і людина з хворою ногою.
Як же бути, якщо лікар все одно схильний довіряти виключно медикаментозному лікуванню? В такому випадку можна спробувати звернутися до кваліфікованого психолога або невролога. Можливо, вони зможуть підібрати вдале поєднання медикаментозного лікування і психотерапевтичного.
Профілактика неврозу, перш за все
Крім того, не варто забувати про користь здорового тривалого сну, дотримуватися режиму і не допускати перевтоми. Якщо нав'язливі руху вже виникли, то треба забезпечити спокій проблемних зон.
Крім усього іншого, слід навчитися уникати конфліктів або, принаймні, звести їх до мінімуму, а правильніше взагалі не давати волі негативним емоціям. Якщо немає можливості відразу звернутися до фахівця, то слід хоча б відновити в пам'яті обставини, при яких нав'язливі руху виникли вперше, і спробувати знайти причини їх появи. Ця інформація потім стане в нагоді при спільній роботі з психологом по вашій проблемі. Лікування неврозу нав'язливих станів, це в першу чергу робота над собою. Адже буває найпростіші невротичні стани, можуть перерости в більш великий недуга. Нероз бувають різні. Про деперсоналізація при лікуванні неврозу. Ви можете прочитати в цій статті.
Сучасні діти набагато частіше страждають від неврозу нав'язливих рухів, ніж їхні батьки і тим більше бабусі, дідусі. Часто причиною неврозу є самі батьки і тоді проблема лікування ускладнюється, адже батькам потрібно не тільки контролювати прийом ліків дитиною, а й усвідомити яка конфліктна ситуація призвела до хвороби. Без вирішення цієї проблеми і запобігання рецидивам в майбутньому, невроз у дитини може затягнутися.
Якщо ви помітили нав'язливі руху у друзів або родичів, то слід поставитися до цього делікатно.
Не варто при всіх вказувати на проблему. Краще поговорити з людиною наодинці, та й то, якщо він вам повністю довіряє. Навряд чи малознайомий чоловік оцінить вашу турботу по достоїнству і прислухається до ваших порад.
При виявленні неврозу у власну дитину, слід попередити вихователів або вчителів про виявлене недугу. Попросити їх не акцентувати увагу на виниклої хвороби, щоб не завдати психічну травму дитині.
У ході реалізації заходів, при неврозі нав'язливих станів, проконсультуйтеся з лікарем!
Читайте на Невроз Інфо
- Анорексія і булімія, харчові неврози
- Нав'язливі стани, форма неврозу
- Дихальний невроз - симптоматика і лікування
- Деперсоналізація і дереалізація
