Багатьом батькам знайома проблема запалення мигдалин у дитини. Збільшений орган не може бути самостійним захворюванням. Це лише прояв більш серйозної патології в організмі.
Головним симптомом проблеми може стати зміна дитиною поведінки.
Причини виникнення гіпертрофії
Гланди або мигдалини виконують захисну функцію в організмі людини. Розташований орган на перетині носових каналів і глотки, біля основи мови (по одній з кожного боку). Мигдалини пальпуються з зовнішньої частини шиї (під щелепою), особливо якщо сильно збільшилися. Основна їхня функція - запобігання потрапляння інфекцій, шкідливих бактерій і мікроорганізмів з їжею, водою, повітрям.
При надмірній кількості збудників лімфоїдна тканина не справляється зі своєю функцією, запалюється і стає самостійним збудником патологічно процесу, що призводить до збільшення мигдаликів. Коли збільшені мигдалини у дитини, захворювання називають хронічний тонзиліт або гострої його формою, іншими словами, на ангіну.
Збільшені мигдалини у дитини є ознакою ослабленого імунітету, дисфункцією фільтруючого органу, який акумулює хвороботворні мікроби і поступово запалюється.
Ступеня збільшення мигдаликів
Існує чотири стадії запалення:
- Першій стадії характерно збільшення гланд на 1/3 простору, розташованого біля країв передньої дужки неба і сошником (середини глотки). Симптоми цієї стадії не сильно розвинені. Днем дитина дихає нормально, а вночі можна помітити деякі порушення: хропіння і дихання через відкритий рот.
- Друга ступінь запалення характеризується перекриванням збільшеними мигдалинами ½ сошника. Дисфункція дихання стає більш помітною.
- На третьому етапі сошник практично повністю закритий миндалиной. Дитина скаржиться на дискомфорт під час ковтання. Погано дихає.
- Останню, четверту ступінь, характеризує повне перекривання глотки, коли мигдалини сильно збільшуються.
Кожна стадії небезпечна. По-перше, гланди швидко збільшуються при постійно діючому джерелі зараження. По-друге, запалення розвивається великими темпами і може перейти на сусідні органи, потрапити в кров, яка рознесе інфекцію по всьому організму за короткий час. Тому лікування почати краще на ранній стадії. В іншому випадку виникнуть непоправні зміни в ще не розвиненому особовому скелеті дитини і системах організму:
- неправильний прикус щелепи,
- недорозвинення грудної клітини,
- недокрів'я,
- розумова відсталість.
симптоматика
Характерними ознаками збільшених мигдаликів є:
- зміна розмірів лімфоїдної залози, що виявляється при зовнішньої пальпації,
- болю в носоглотці,
- складності ковтання їжі,
- дисфункції в дихальній системі,
- проблеми зі сном,
- червоне роздратоване горло,
- підвищення температури.
Загальний стан дитини погіршується. Він постійно слабшав, але апатія різко змінюється дратівливістю. Дитині стає складно дихати не тільки носом, але і ротом. Часто виникають напади нез'ясовного страху. Він млявий і малорухомий, не хоче грати, погано є і мало п'є.
Набряк мигдаликів часто супроводжується зміною обсягу в більшу сторону прилеглих органів: лімфовузлів, аденоїдів. Такий результат запалення можна визначити по сильним виділенням зеленувато-сірого кольору з носа, белесому або жовтуватого суцільному або острівцевого нальоту на мигдалинах і мові, специфічним запахом в ротовій порожнині. Температура тіла при цьому може різко підвищуватися (до 40С) або поступово (до субфебрильних величин).
Важливо надати своєчасну допомогу дитині і не займатися самолікуванням. Неправильно підібрані ліки і способи вирішення проблеми можуть привести до її поглиблення і серйозних ускладнень.
Лікар при огляді і за результатами фарінгоскопіі точно визначить ступінь запалення гланд, виявить причини і призначить правильне лікування. Частими джерелами проблеми збільшених мигдаликів є стрептококові, стафілококові бактерії. Вони загострюють хронічний тонзиліт або викликають гостру ангіну, провокуючи виникнення ряд характерних симптомів, які легко помітити. Іноді може запалитися тільки одна мигдалина.
Як лікувати?
Терапія збільшених гланд у дітей відрізняється від терапії, що застосовується щодо дорослого організму. Дитині призначають специфічні антибіотики, переважно макроліди, так як на пеніциліновий ряд у дитячого організму часто проявляється алергічна реакція. Дози підбираються лікарем індивідуально, як курс лікування, який не можна переривати відразу після настання ремісії.
Поряд з антибіотиками, потрібно робити полоскання і інгаляції трав'яними відварами або настоями, зрошувати хворі тканини дитячими антисептиками - лікувати не одним методом.
Правильно підібрана терапія призводить до повного одужання після гострої форми запального процесу.
При хронічній формі, а саме при гіпертрофії мигдалин, дітей ставлять на облік. У період загострення ГРВІ (навесні, восени) обов'язково проводиться профілактична терапія по індивідуально підібраною програмою. Для регулювання розмірів лімфоїдної залози використовуються щадні методи впливу на тканини.
Якщо спостерігається погіршення імунної системи, розвивається ревматизм і захворювання серця, порушується робота судинної системи, а стандартні методи терапії не допомагають, лікар рекомендує робити операцію. Заходи необхідні для запобігання відставання дитини в розвитку, зниження його розумових здібностей, надмірної перевтоми організму.
консервативні методи
У комплекс традиційних терапевтичних заходів включені:
- антибактеріальні методи, засновані на прийомі імуностимулюючих медикаментів, полосканні і змащення збільшених мигдаликів антисептиками,
- фізіотерапевтичні процедури ультразвуком, лазером або впливом інших джерел енергії,
- вітамінотерапія.
Умовами успішної терапії є:
- постільний режим,
- тепле лужне пиття,
- щадна дієта з теплих протертих страв,
- забезпечення сухого тепла за допомогою обмотування горла в'язаним шарфом.
Дієві способи полоскання запалених ділянок:
- ромашка, шавлія або м'ята: жменю трави заливається двома склянками окропу,
- розчин солі і соди в співвідношенні 1: 1: 30, відповідно,
- 3% -а перекис водню: 1 ч. Л. концентрованої перекису в 250 мл води,
- настій прополісу: 40 крапель спиртового розчину в 200 мл теплої очищеної води,
- розчин фурациліну: розтерти 2 таблетки і розвести в 200 мл води.
Процедуру слід проводити до п'яти разів на добу до і після їжі, перед застосуванням лікуючих спреїв і мазей. Промивання дозволяють очистити мигдалини від бактерій, гною і нальоту. Для дітей рекомендовані такі антибіотики, як азитроміцин, еритроміцин, сумамед. Підбираються препарати індивідуально за результатами тестів на переносимість дитячим організмом і стійкістю штаму бактерії до певних типів. В якості допоміжних заходів дитини потрібно забезпечити:
- великою кількістю теплого пиття: легкий чай з лимоном, компот із сухофруктів, розбавлені натуральні соки,
- дробовим харчуванням: легкі бульйони, супи-пюре, рідкі каші.
Їжа і питво повинні бути не холодними, не гарячими, а теплими, не дратівливими. При делікатної дієті настійно рекомендований курс полівітамінів. При відсутності ефекту від терапії, тим більше при прогресуванні захворювання, мигдалини необхідно видалити. Це дозволить захистити дитячий організм від подальшого інфікування.
хірургічні методи
На питання, чому потрібно видалення мигдалин, відповідає тільки лікар на підставі результатів проведеної терапії і спільного обстеження дитини. Так як мигдалини є потужним фільтром і захисником організму, їх видалення може згубно позначитися на здоров'ї дитини. Тому кваліфікований лікар постарається вилікувати хворий орган, а при відсутності результатів прийме рішення про хірургічної терапії.
Операція призначається, якщо:
- частота загострень хронічної форми перевищує 4 рази протягом року,
- наявність ускладнень: пієлонефрит, поліартрит, захворювання серцевого м'яза і т. п.
В інших випадках збільшене утворення у віці до п'яти-шести років є нормою, виходячи з умов сучасної екологічної обстановки. Як правило, при нормальному функціонуванні дитячого організму до десяти років розмір гланд повинен прийти в норму. Рішення про операцію приймається тільки за фактом їх неправильного функціонування.
Операції по повному або частковому видалення гланд проводяться під місцевою або загальною анестезією. Рекомендований другий варіант, так як він менш травматичний для психіки дитини. Методи хірургічного втручання розрізняють за величиною видаляється тканини, кількості крововтрати, можливих наслідків. Для видалення мигдалин дітям застосовуються чотири способи:
- радіохвильовий,
- лазерна деструкція (для дітей старше 10),
- кріозаморозка,
- ультразвукової.
профілактичні заходи
Запобігти рецидив захворювання можна шляхом підтримки імунної системи дитини, вибором правильного режиму, розумної гарту, регулярної санаторно-курортної терапії. Важливо ліквідувати можливі джерела інфекції, такі як карієс, аденоїди та інші серйозні ЛОР-захворювання.