Коли здавати аналізи після лікування уреаплазми

Багато хто цікавиться після лікування уреаплазми: коли здавати аналізи і що це за аналізи? Дійсно, для визначення ефективності проведеної антибактеріальної терапії уреаплазмоза до обов'язкового проведення рекомендований контрольний аналіз.

Комусь із пацієнтів не терпиться, вони раді перевіритися хоч на наступний день після закінчення лікування. Однак поспіх тут абсолютно не доречна. Щоб не отримати помилковий результат і не піддатися вторинному лікуванню захворювання, якого вже не існує, потрібно витримати певний часовий інтервал після закінчення курсу прийому ліків. І вже тоді йти здавати біоматеріал для досліджень на уреаплазмоз. Точніше встановити відсутність (або ще наявність) захворювання допоможе знання конкретних термінів для проведення вторинного аналізу та відповідного методу такого контролю.

Уреаплазми відносять до умовно-патогенних мікроорганізмів (щось середнє між бактеріями і вірусами). Вони не мають ні клітинної мембрани, ні своєї ДНК. Цей мікроорганізм є мешканцем слизових оболонок органів сечостатевих шляхів. Всього виділяють 8 типів уреаплазм, проте провокатором уреаплазмоза є тільки один вид - urealyticum.

Найбільш поширений шлях зараження уреаплазмозом - статевий. Також може заразитися дитина від матері, ще будучи в її утробі або в період пологів.

Нормальною ситуація вважається, якщо уреаплазма виявляється при аналізі в невеликій кількості. Але при збільшенні кількості даного мікроорганізму мова заходить про розвиток запального процесу в органах сечостатевої системи. Зазвичай уреаплазми паразитують в організмі тихо, не виявляючи явних ознак. Однак навіть безсимптомний перебіг уреаплазмоза згубно позначається на здоров'ї людини. У жінок репродуктивного віку захворювання може стати причиною безпліддя. У вагітних - викликати передчасні пологи і в цілому негативно позначитися на виношуванні плоду. Єдиним джерелом виявлення інфекції цього типу в організмі є первинний і повторний аналіз на уреаплазму.

Терміни виконання контрольної перевірки на уреаплазму

Наявність великого бажання якнайшвидше дізнатися про результати вжитих лікувальних заходів не повинно послужити приводом для поспіху. Повинно пройти достатню кількість часу, щоб чітка схема прийому препаратів виправдала свій вплив. Оптимальним прийнято вважати здачу другого аналізу на уреаплазменною інфекцію після одного місяця після проведеного курсу лікування. Такий інтервал дозволить виключити виявлення даних мікроорганізмів. Цей відрізок часу необхідно дотримуватися всім: і тим, хто займається плануванням дитини, і тим, хто займався лікуванням запального процесу.

Різновиди аналізів на уреаплазму для контролю лікування

Пацієнтам, які пройшли курс лікування від уреаплазменной інфекції, обов'язково рекомендується пройти дослідження для встановлення успішності проведеної терапії. Сумлінні доктора самі освічують своїх підопічних, консультуючи з питання вторинного обстеження і з питання, коли здавати аналізи після лікування уреаплазмоза. Але буває так, що після призначеного лікування пацієнт залишається необізнаним щодо проходження контролю за свого захворювання або може забути терміни контрольної перевірки. Далі можна отримати вичерпну інформацію щодо необхідної теми.

Що первинне, що подальше обстеження на інфекцію може бути проведено за допомогою різних методик. Однак для виконання контрольної перевірки існують деякі вимоги, які зазвичай дотримуються для отримання більш достовірного результату про стан здоров'я, а не помилково позитивного або помилково негативного.

Уреаплазменная мікроорганізми піддаються виявленню при виконанні таких методик, як:

серологічне дослідженні крові,
бак посіву,
полімеразно-ланцюгова реакція,
мікроскопічне дослідження.

Для контролю вдаються до перших трьох із зазначених методик. Далі про кожну з них буде розказано окремо.

Серологічне дослідження венозної крові

Призначенням серологічного методу є знаходження антитіл до збудника інфекції в крові людини. Для отримання біологічної рідини для досліджень забір крові здійснюють з ліктьової вени переважно в ранкові години. На здачу крові пацієнт повинен з'явитися на голодний шлунок. Час, через яке будуть готові результати аналізу - від 5 днів до тижня. Недолік даної методики - низька точність, оскільки в цілому в організмі уреаплазм міститься менше, ніж безпосередньо в осередку ураження. При цьому обстеженні неможливо ідентифікувати і тип уреаплазми.

Прийнявши рішення пройти контрольну перевірку після закінчення лікування уреаплазменной інфекції за методикою ІФА, потрібно взяти до уваги такий факт: навіть у повністю вилікуваного людини в організмі тривалий період будуть відзначатися імуноглобуліни G класу. Тому і при такому обстеженні результати можуть виявитися недостовірними, що зажадає від пацієнта продовжувати відвідувати медичні кабінети і боротися з уже відсутнім захворюванням.

Дослідження мазка за методикою ПЛР

Полімеразно-ланцюгова реакція вважається найточнішою з усіх існуючих діагностик. Але тільки в тому випадку, якщо аналіз здається вперше і потрібно виявити наявність патологічних мікробів. Для його виконання задіють біоматеріал: вміст уретри, цервікального каналу матки або стінок піхви. Важливими умовами його проведення вважаються заборона на гігієнічні процедури в день проведення і заборона на сечовипускання за 2-3 години до аналізу. Так біоматеріал НЕ змиється ні водою, ні сечею і збережеться в потрібній кількості і стані. Також забороняється користуватися місцевими контрацептивами і препаратами за пару днів до взяття мазка.

Для контрольного проведення мазка високочутлива методика ПЛР не зовсім доречна. Лікар може її пропонувати і в такій ситуації. Але це не зовсім правильно. Справа в тому, що що не містить до цього часу вірусів досліджуваний матеріал може їх показати. А насправді за віруси будуть прийняті загиблі уреаплазми, ДНК яких і може бути знайдено. Тому отриманий таким шляхом результат виявиться теж вельми сумнівним.

Культуральне дослідження матеріалу або бактеріальний посів

Бактеріологічний посів (культуральний метод) найточніший з усіх аналізів в ситуації з уреаплазмою. Для його проведення відбирають проби з каналу шийки матки, зі слизових уретрального каналу, з вагінальних склепінь. Далі відібраний матеріал садять в особливе живильне середовище. Так вирощують уреаплазми. При такому методі виявлення інфекції стає можливим виявити не тільки сама наявність існування мікроорганізмів, але ще і підрахувати їх у кількісному вираженні. В ході подібного експерименту вивчається і сприйнятливість мікробів до різноманітних антибіотичним медикаментів. Ця сприйнятливість може підтвердити ефективність підібраною схеми терапії при уреаплазмозі.

Найбільш оптимальним і корисним при вторинному дослідженні на уреаплазми виявляється саме бактеріальний посів.

Він дозволяє встановити, чи зберігся збудник уреаплазмоза на поверхнях слизових оболонок. При порівнянні результатів, отриманих при культуральному аналізі, є можливість зіставити титри і оцінити ступінь зниження кількості мікроорганізмів в аналізованої рідини. Тобто можна буде судити про терапевтичної ефективності ліків, підібраних лікарем.

На дану умовно-патогенну бактерію організмом не виробляється імунний захист. У зв'язку з чим в даному питанні пріоритетним має стати питання зміцнення імунної системи. Здоровий імунітет - надійний бар'єр від активності, що проявляється з боку уреаплазм. Елементарна контрацепція при вступі в статеві стосунки допоможе уникнути вторинного інфікування уреаплазмозом.