Пронос після операції на кишечнику

Основні рекомендації при лікуванні післяопераційного проносу
Необхідність взаємодії лікаря і пацієнта при лікуванні
Встановлення режиму харчування

Пронос після операції на кишечнику є досить частим видом ускладнення і зазвичай обумовлюється самим оперативним втручанням.

В даному випадку слід враховувати характер і радикальність проведеної операції (резекції). Наприклад, в разі видалення значної частини тонкої кишки. відбуваються порушення в роботі кишечника. Виникає так званий синдром короткої кишки (СКК). СКК- це цілий набір різноманітних хронічних розладів, що розвиваються після резекції більше 75% кишечника (тонкої кишки). Даний синдром може бути яскраво виражений, в тому числі і за допомогою проносу.

Крім того, в якості причини проносу можна виключати і наявність у пацієнта попередніх операції захворювань, таких, як дизентерія, дисбактеріоз, коліт, панкреатит та ін. Слід враховувати, що пронос може бути викликаний занесеної інфекцією. З огляду на, що для лікування діареї застосовують певні групи антибіотиків, іноді може виникнути ситуація, коли саме їх застосування викликає рідкий стілець. В даному випадку лікар за результатами обстеження хворого і при позитивній динаміці боротьби з інфекцією може істотно скоротити дозування прийнятих антибіотиків або ж взагалі виключити їх прийом.

У медичній практиці вважається, що пронос після операції на кишечнику, тобто після наркозу, - звичайне явище. Тому це прояв не варто вважати серйозним ускладненням. Але це може бути застосовано тільки до тих випадків, коли прояв післяопераційного проносу турбує хворого не більше 2-3 днів після операції. На цьому етапі дуже важливо стежити за стільцем, якщо спостерігаються згустки крові, блювота, то необхідно негайно вказати на це лікаря.

Особливу увагу слід звернути на те, супроводжують чи пронос підвищена температура, нудота і блювота. Це може вказувати на серйозне післяопераційне ускладнення. У цій ситуації хворому необхідно буде здати цілий ряд призначених лікарем аналізів, які допоможуть виявити характер посилився ускладнення, а також виробити додаткові умови ефективного лікування. Суворе дотримання всіх рекомендацій лікаря, заснованих на отриманих результатах аналізів, дозволить істотно знизити післяопераційні ризики.

Слід зауважити, що при будь-якому з перерахованих вище випадків для успішного проходження післяопераційного періоду пацієнт повинен неухильно дотримуватися всіх рекомендації лікаря.

Основні рекомендації при лікуванні післяопераційного проносу

У післяопераційний період основною умовою успішного купірування тривалого порушення перистальтики кишечника є повноцінне обстеження пацієнта. В даному випадку лікар визначить, які аналізи слід здати хворому. Це необхідно для виключення більш серйозних ускладнень, а також для визначення причини, яка викликає порушення в роботі кишечника. Крім того, аналізи дозволять вчасно діагностувати появу інфекції в кишечнику або післяопераційного запалення.

Якщо за результатами аналізів серйозних патологічних змін не буде виявлено, то лікар складе план консервативного лікування, який буде включати в себе дієту, певні фізичні вправи для підвищення тонусу м'язів тазового дна, а при необхідності - препарати, що усувають симптоми проносу і поліпшують травлення в такій непростій період для пацієнта. У разі, якщо діарея все-таки була викликана розвитком інфекції, лікарем зазвичай призначаються певні антибіотики.

При діагностуванні у пацієнта дисбактеріозу лікар тимчасово обмежує прийом антибіотиків і призначає протигрибкові засоби і вітамін В. Крім того, слід визначити можливість використання препаратів, які діють як біостимулятори і репаранти системної дії. Для відновлення у пацієнта нормального стільця в післяопераційний період лікар може призначити лікарські засоби, які нормалізують перистальтику кишечника. Додатково можливе застосування ферментів, що регулюють травлення.

Повернутися до змісту

Необхідність взаємодії лікаря і пацієнта при лікуванні

У таких випадках фахівець особливу увагу приділяє постійному спостереженню та обстеженню хворого, складає індивідуальний план лікування, який можна виразити у вигляді послідовної схеми дій:

поглиблене обстеження лікарем і складання індивідуального плану терапії за отриманими результатами,
лікування,
вторинне обстеження через 2 або 3 тижні,
визначення результатів ефективності лікування і внесення можливих коригувань до плану лікування,
контроль за розвитком динаміки ускладнення.

З цього видно, що постійне спостереження і обстеження пацієнта у фахівця - це абсолютна необхідність.

Повернутися до змісту

Встановлення режиму харчування

Для підвищення ефективності лікування післяопераційного ускладнення в роботі перистальтики кишечника пацієнтові призначається щадне харчування.

Після операції на кишечнику дієтотерапія є одним з основних, а в разі відсутності патологічних післяопераційних змін, можливо, головним і необхідною умовою для того, щоб організм хворого якомога швидше відновився. Тому пацієнту слід відповідально і з особливою ретельністю підійти до раціону свого харчування.

Медициною давно визначені найбільш важливі вимоги до харчування в післяопераційний період, такі як:

протягом 2-3 тижнів після резекції кишечника призначається найсуворіша дієта,
дотримуватися тимчасової режим харчування,
встановити дробовий режим харчування невеликими порціями,
рекомендується протирати їжу, так як прийом її в грубому вигляді може призвести до ускладнень,
хворий повинен виключити смажене і жирне,
продукти бажано готувати на пару, але можна і відварювати або згасити,
в післяопераційний період слід ставитися з великою обережністю до тих видів овочів і фруктів, які можуть спровокувати метеоризм (горіхи, помідори, цитрусові),
не рекомендується вживання кондитерських солодощів,
буде корисним вживання кисломолочних продуктів, які допоможуть відновити мікрофлору кишечника,
в процесі приготування страви бажано доводити його до м'якої консистенції, наприклад, це може бути рисовий суп (вегетаріанський), каші на воді, пюре з яблук, протерта тушкована гарбуз ,.
в міру ослаблення симптомів і нормалізації стільця в раціон можна додавати нежирні м'ясні чи рибні страви,
онкохворим необхідно спеціальне лікувальне харчування.

Готувати їжу з дотриманням вищевказаних правил можна як за допомогою блендера, так і за допомогою пароварки.

Окремо необхідно зазначити, що при тривалому післяопераційному проносі з організму хворого виводиться велика кількість рідини і корисних мікроелементів. Встановлено, що при втраті 10% всієї рідини людина може впасти в кому. У разі ж досягненні 20-процентного рівня втрат виникає пряма загроза життю. Тому щоб уникнути катастрофічних наслідків від критичної втрати води в організмі пацієнта слід пам'ятати про необхідність її своєчасного поповнення. При цьому хворому не рекомендується обмежуватися тільки водою, а бажано ще й приймати спеціальні розчини на основі глюкози і сольових компонентів.