Причини виникнення шизофренії
Відносно такої проблеми, як причини виникнення шизофренії виділено кілька теоретичних припущень:
- Несприятливі спадкові аспекти. Доведено, що люди, у яких є родичі, які страждають на шизофренію, частіше схильні до цього захворювання. Однак поки не вийшло точно встановити, в чому суть схильності до шизофренії і яке значення вона має у виникненні і протіканні недуги,
- Певні порушення в виховному процесі. Деякі приклади, які можна вважати достатнім підтвердженням такого припущення, маються на психоаналітичної літературі. Разом з цим серйозних лабораторно-клінічних та наукових досліджень і конкретної статистики на користь цього припущення практично немає. Як схильні вважати багато фахівців в області психоаналізу, має велике значення недостатня кількість материнського тепла, і неоднозначність матерів, які хворіють на шизофренію, а також невисокий рівень зв'язку на рівні емоцій між матір'ю і дітьми,
- Фактори шоку і стресу. Прихильники цієї гіпотези стверджують, що пусковим механізмом в даній ситуації може стати виражена психічна або фізіологічна стресова ситуація, що надає великий вплив на психічне здоров'я індивідуума,
- Роль вікових криз. Просування цього теоретичного припущення пов'язане в першу чергу з появою робіт відомого психоаналітика Еріка Хомбургер Еріксона про вікові кризових періодах та про те, як вони впливають на людську особистість. На користь цього гіпотетичного припущення свідчить те, що недуга часто маніфестує в період відходу від батьківської опіки і початку окремої життєдіяльності - в сімнадцять - дев'ятнадцять років. В умовах, що диктуються сучасним цивілізованим соціумом, можливо, і в віці: двадцять - двадцять п'ять років.
Причини шизофренії у жінок
Про причини шизофренії та шляхи її розвитку на даний момент немає достатніх даних, але як нами вже проговорювалося раніше, велика кількість фахівців психіатрії та психоаналізу надають головне значення в її виникненні спадковості хворого. Також характер і перебіг захворювання багато в чому залежить від статі пацієнта. У представниць прекрасної статі протікання захворювання частіше виражається у вигляді нападів, порівняно з чоловіками. Причинами цього є циклічність нейроендокринних процесів, пов'язаних з менструальної функцією, вагітність, пологи, але, прогноз, в загальному, також вважається сприятливим. Головні причини шизофренії у жінок криються найчастіше в дитячому або підлітковому віці - в цей період розвиваються злоякісні форми шизофренії.
Як зняти діагноз шизофренія
Говорячи про проблему того як зняти діагноз шизофренія, слід зазначити що такий ставитися за підсумками клінічного обстеження, бесіди з фахівцями психіатрії, психоаналітиками і психотерапевтами, спеціального тестування. Поставити діагноз з максимальною точністю про такому найскладнішому недугу як шизофренія можна лише в момент особливої загостреності, коли пацієнт буде вести себе явно ненормально, наприклад, заявляти, що він великий французький полководець, і має намір ввести війська під своїм началом. Але, природно, це самий крайній випадок. Поза цією стадії протікання захворювання, хворий може демонструвати цілком нормальна поведінка і практично нічим не відрізняться від звичайних людей. Таким чином, зняття діагнозу про шизофренію, можливо, лише шляхом тривалого обстеження і за висновком спеціальної комісії досвідчених психіатрів і психоаналітиків.
Чи можна вилікувати шизофренію
Лікування шизофренії не представляється можливим без розуміння причин її виникнення. Але одночасно з їх пошуком фахівці повинні постійно працювати над удосконаленням методик і механізмів лікування.
Мабуть, найбільш серйозною і першочерговою проблемою, яка виникає перед родичами і близькими хворого, буде пошук висококваліфікованого фахівця. Саме такі досвідчені кадри працюють в українській клініці Rehab Family.
Як виявити шизофренію
Відповідаючи на питання «як виявити шизофренію?», В першу чергу, потрібно звертати увагу на такі фундаментальні ознаки хвороби як:
- порушення в розумових процесах,
- порушення в сприйнятті дійсності,
- а також нехарактерні раніше для людини дефекти мови, не зовсім адекватні звички, зміни в чутливо-емоційному реагуванні на різні життєві фактори з боку хворого.